На північному сході Артемівщини, у мальовничому куточку на правому березі річки Сіверський Дінець розкинулось село Серебрянка. Село було засноване у другій половині ХУІІ століття. Спочатку це було лише кілька землянок, у яких жили селяни- кріпаки, що втікали від гнобителів. Займалися рибальством, полюванням, рубали ліс і сплавляли по річці. Перша назва села- Сплави.
У 1753 році на території сучасного села була розташована перша рота Пікінерського полку, яка прибула сюди на чолі з генералом Депрерадовичем. Саме з цього чвсу село стало називатися Першою ротою.
Сучасна назва села Серебрянка існує з 1800 року і має кілька версій. Одна з них така : на початку ХІХ століття німецькі геологи виявили в крейдяній горі, що розташована на території села, поклади срібла, тут був відкритий рудник і здобуте срібло відправлялося до Німеччини.
Село лежить у долині. Степи, які розкинулись по різні сторони, переливаються срібною ковилою- це теж одна із версій походження назви.
Населення села неоднорідне. Корінними жителями є українці, росіяни, серби, волохи, калмики.
Населення займалося різними кустарними виробами, багато було бондарів,ковалів,теслярів.Працювали на пана Новомарова,виконували різні роботи на полі, у дворі пана. Одяг та взуття для себе виготовляли самостійно.
У 1756 році завдяки плану забудівлі першої полкової роти була збудована перша церква, що проіснувала до пожежі 1872 року. Нову церкву збудували у 1874 році. Саме в ці часи була закладена криниця неподалік від церкви, яка й досі несе цілющу прохолоду селянам. Вода серебрянських джерел – одна з найкращих у Донбасі.
У 1874 році в селі була відкрита при церкві перша земська школа. Розташовувалась вона в селянській хаті, в ній навчалося близько 50 учнів. Першим учителем був Кратенов Степан Кузьмич, потім- Верецька Тетяна Федорівна. Після закінчення чотирьох класів цієї школи, школярі уміли читати, писати, рахувати. Такої освіти, на той час, було достатньо для селянських дітей.
У 1910 році у Серебрянці була збудована земська початкова школа, у якій розташувалися дві класні кімнати та квартири для вчителів. У цій школі навчалися 80 учнів, працювало два вчителя- Філь Григорій Наумович та Власенко Марія Наумівна.
Приміщення старої школи було передано ремісничому училищу, де здобували спеціальності столяра та коваля.
У 1917 році учнів школи збільшилось до 100 чоловік.
У вересні 1922 року у Серебрянці була відкрита семирічна школа.
У 1939 році було побудовано нове приміщення школи і переіменовано семирічну школу в середню.
У роки Великої Вітчизняної війни школа не працювала, приміщення окупанти зруйнували. Навчання у школі продовжилось у жовтні 1943 року в старому приміщенні.
З 1947 року директором Серебрянської школи було призначено Профатілова Андрія Володимировича, який керував школою до 1975 року.
У 1953 році був перший післявоєнний випуск учнів Серебрянської середньої школи.
1964-1965 н.р. школа працювала в п”яти пристосованих приміщеннях, у школі навчалося 442 учні, працювало 25 вчителів. За рішенням обласної ради депутатів у селі Серебрянці було побудовано нове приміщення школи, навчання в якій розпочалося 1 жовтня 1966 року. У цій будівлі школа працює і зараз.
З 1980 по 2006 рік школою керував Сирих Віктор Михайлович. За цей період школа здобула статус україномовної. Перейшла на 12-річний термін навчання.
На подвір”ї школи встановлено бюст видатному земляку, соціологу і політологу, Микиті Юхимовичу Шаповалу, який народився 7 червня 1882 року. В школі відкрито його музей. Щорічно в день народження М.Ю. Шаповала збираються земляки і гості вшанувати пам”ять нашого односельця.
За роки свого існування школа випустила багато шанованих людей, це: військові- Дріманович Сергій Васильович, Дріманович Микола Васильович, Сидоренко Євген Миколайович;
лікарі- Курилко Тетяна Семенівна, Баляса Павло Пилипович, Чехова Наталія Павлівна, Решетняк Галина Павлівна, Богдановська Ніна Іванівна;
вчителі- Руденко Ольга Миколаївна, Стешенко Олександр Петрович, Стешенко Інна Михайлівна,
вчений, доктор філологічних наук, професор- Галич Олександр Андрійович;
поетеса- Коміна Валентина Василівна;
майстер спорту міжнародного класу з плавання, чемпіон Європи, СРСР- Болоцков Станіслав Олексійович.
З 2014 року школою керує Стешенко Олександр Петрович. У школі 9 класів, в них навчається 31 учень. Педколектив- 10 чоловік, з них 9 мають вищу освіту. Колектив працює над проблемою „Особистісно-орієнтовний підхід у навчанні”.
У 2007-2008 р. школу забезпечено 10 комп”ютерами.
Школа працює над поглибленим вивченням історії району, рідного села, школи, досліджує життя видатних земляків, проводить з ними зустрічі. |