На північному сході Артемівщини, у мальовничому куточку на правому березі річки Сіверський Дінець розкинулось село Серебрянка. Село було засноване у другій половині ХУІІ століття. Спочатку це було лише кілька землянок, у яких жили селяни- кріпаки, що втікали від гнобителів. Займалися рибальством, полюванням, рубали ліс і сплавляли по річці. Перша назва села- Сплави.

      У 1753 році на території сучасного села була розташована перша рота Пікінерського полку, яка прибула сюди на чолі з генералом Депрерадовичем. Саме з цього чвсу село стало називатися Першою ротою.

      Сучасна назва села Серебрянка існує з 1800 року і має кілька версій. Одна з них така : на початку ХІХ століття німецькі геологи виявили в крейдяній горі, що розташована на території села, поклади срібла, тут був відкритий рудник і здобуте срібло відправлялося до Німеччини.

      Село лежить у долині. Степи, які розкинулись по різні сторони, переливаються срібною ковилою- це теж одна із версій походження назви.

       Населення села неоднорідне. Корінними жителями є українці, росіяни, серби, волохи, калмики.

       Населення займалося різними кустарними виробами, багато було бондарів,ковалів,теслярів.Працювали на пана Новомарова,виконували різні роботи на  полі, у дворф пана. Одяг та взуття для себе виготовляли самостійно.

       У 1756 році завдяки плану забудівлі першої полкової роти була збудована перша церква, що проіснувала до пожежі 1872 року. Нову церкву збудували у 1874 році. Саме в ці часи була закладена криниця неподалік від церкви, яка й досі несе цілющу прохолоду селянам. Вода серебрянських джерел – одна з найкращих у Донбасі.

       У 1874 році в селі була відкрита при церкві перша земська школа. Роз- ташовувалась вона в селянській хаті, в ній навчалося близько 50 учнів. Першим учителем був Кратенов Степан Кузьмич, потім- Верецька  Тетяна Федорівна. Після закінчення чотирьох класів цієї школи, школярі уміли читати, писати, рахувати. Такої освіти, на той час, було достатньо для селянських дітей.

      У 1910 році у Серебрянці була збудована земська початкова школа, у якій розташувалися дві класні кімнати та квартири для вчителів. У цій школі навчалися 80 учнів, працювало два вчителя- Філь Григорій Наумович та Власенко Марія Наумівна.

      Приміщення старої школи було передано ремісничому училищу, де здобували спеціальності столяра та коваля.

      У 1917 році учнів школи збільшилось до 100 чоловік.

У вересні 1922 року у Серебрянці була відкрита семирічна школа.

        У 1939 році було побудовано нове приміщення школи і переіменовано семирічну школу в середню.

        У роки Великої Вітчизняної війни школа не працювала, приміщення окупанти зруйнували. Навчання у школі продовжилось у жовтні 1943 року в старому приміщенні.

        З 1947 року директором Серебрянської школи було призначено Профатілова Андрія Володимировича, який керував школою до 1975 року.

        У 1953 році був перший післявоєнний  випуск учнів Серебрянської середньої школи.

        1964-1965 н.р. школа працювала в п”яти пристосованих приміщеннях, у школі навчалося 442 учні, працювало 25 вчителів. За рішенням обласної ради депутатів у селі Серебрянці було побудовано нове приміщення школи, навчання в якій розпочалося 1 жовтня 1966 року. У цій будівлі школа працює і зараз.

        З 1980 по 2006 рік школою керував Сирих Віктор Михайлович. За цей період школа здобула статус україномовної. Перейшла на 12-річний термін навчання.

        На подвір”ї школи встановлено бюст видатному земляку, соціологу і політологу, Микиті Юхимовичу Шаповалу, який народився  7 червня 1882 року. В школі відкрито його музей. Щорічно в день народження М.Ю. Шаповала збираються земляки і гості вшанувати пам”ять нашого односельця.

         За роки свого існування школа випустила багато шанованих людей, це: військові- Дріманович Сергій Васильович, Дріманович Микола Васильович, Сидоренко Євген Миколайович;

лікарі- Курилко Тетяна Семенівна, Баляса Павло Пилипович, Чехова Наталія Павлівна, Решетняк Галина Павлівна, Богдановська Ніна Іванівна;

вчителі- Алефірова Валентина Василівна, Руденко Ольга Миколаївна, Кібальник Валентина Григорівна, Агаєва Олена Миколаївна, Бондаревська Олена Борисівна;

вчений, доктор філологічних наук, професор- Галич Олександр Андрійович;

поетеса- Коміна Валентина Василівна;

майстер спорту міжнародного класу з плавання, чемпіон Європи, СРСР- Болоцков Станіслав Олексійович.

         З 2006 року школою керує Кібальник Валентина Григорівна. У школі 7 класів, в них навчається 50 учнів. Педколектив- 15 чоловік, з них 14 мають вищу освіту. Колектив працює над проблемою „Особистісно-орієнтовний підхід у навчанні”. У 2007-2008 р. школу забезпечено 10 комп”ютерами.

         Школа працює над поглибленим вивченням історії району, рідного села, школи, досліджує життя видатних земляків, проводить з ними зустрічі.