Трійця
Свята Трійця називається також днем зелених святок. В цей день православні несуть зелені гілки, букети лугових квітів. Традиція ця збереглася ще з того періоду, коли синагоги на день П'ятидесятниці прикрашали зеленню. Квіти, що побували в храмі, зазвичай засушують і зберігають ці обереги за іконами.
Трійця – одне з головних християнських свят. Православна Церква відзначає його в 50 день після Великодня (з урахуванням, що Великдень – перший день), а західні християни – на 57 день. Тобто 2018 року свято Трійці відзначаємо 27 травня.
На Трійцю православні згадують зішестя Святого Духа на апостолів, яке, згідно з вченням Церкви, їм обіцяв Ісус перед своїм вознесінням. Зішестя вказало на потрійність Бога. Саме в цей момент була заснована Вселенська апостольська Церква.
На іконах ця подія зображується з присутністю Богоматері. У Новому завіті не уточнюється, чи дійсно Матір Божа була з учнями Христа на той момент, коли на них зійшов Святий Дух. Однак, в Діяннях апостолів сказано, що після вознесіння апостоли прибували в молитві "з жінками і Марією, Матір'ю Христа...".
Всі православні храми у цей день прикрашені гілками берези, бузку, клену – вони символізують оновлення душі.
Після Божественної літургії в свято Трійці у храмах здійснюється особлива служба з читанням уклінних молитов: священик читає молитви, стоячи на колінах біля Царських врат, лицем до віруючих, прихожани при цьому також встають на коліна, вперше після Великодня.
Традиції і прикмети свята Трійці
Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.
Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за померлих передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.
До свята жінки печуть пироги, готують м'ясні та рибні закуски. У деяких регіонах у цей день фарбують яйця в зелений колір.
Перший день – Зелену неділю – в народі вважають днем активності і підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах проходять святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускають їх в річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і зберігали до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм в нову родину благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Кличальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога про благословення на майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якого була незаміжня дівчина – перша красуня в селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками і водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося великою удачею. В цей день в колодязях освячували воду.
Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти молодість і красу.
Якщо в цей день іде дощ – буде хороший урожай, тепле і грибне літо.
Заборони на Трійцю
У Трійцю не можна працювати на землі, зате можна збирати лікарські трави.
У народі кажуть, що саме на Трійцю русалки виходять з річок на поля, ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня (12 липня). Подорожніх русалки можуть залоскотати до смерті, тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
|